26 Вересня 2022 Судова практика (загальна)
Ухвала
18 липня 2022 року
м. Київ
справа № 214/7462/20
провадження № 61-21130св21
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючої – Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербачов Андрій Петрович на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2021 року у складі судді Малаховської І. Б. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» (далі – ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 12 серпня 2020 року о 14 год. 00 хв. на території стоянки Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг» за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Металургійний район, вулиця Криворіжсталі, 1 відбулося загоряння автомобіля марки Renault Megane Sedan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 і який перебував у користуванні ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» на підставі договору оренди/найму транспортного засобу від 13 травня 2020 року. Відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_2 був присутній під час загоряння автомобіля марки Renault Megane Sedan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , однак його дії щодо погашення вогню були безрезультатними, у зв`язку з чим були викликані пожежні.
Позивач вказував, що полум`я швидко розповсюдилося та перекинулося на належний йому на праві власності автомобіль марки Mitsubishi Оutlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був розташований поруч. Пошкодження його транспортного засобу внаслідок пожежі 12 серпня 2020 року підтверджується актом про пожежу від 13 серпня 2020 року, складеним комісією Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 18 серпня 2020 року № Д8/08/20, складеним за його заявою судовим експертом Чивчишем О. П., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки Mitsubishi Оutlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 104 963,78 грн. За фактом пожежі було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке 13 серпня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за № 12019050500001076. Проте постановою слідчого Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Іщенка Д. В. від 09 вересня 2020 року вказане кримінальне провадження було закрите на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) у зв`язку відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Причиною загоряння автомобіля марки Renault Megane Sedan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , стало незабезпечення відповідачами його належного технічного стану.
ОСОБА_2 не вчинив дій, направлених на уникнення загоряння автомобіля марки Mitsubishi Оutlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Крім того, в автомобілі марки Renault Megane Sedan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був відсутній вогнегасник, і цей автомобіль був переобладнаний для роботи на газовому паливі без відповідного погодження.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь: 104 963,78 грн – на відшкодування майнової шкоди; 10 000,00 грн – на відшкодування моральної шкоди, а також – 2 500 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів вини ОСОБА_2 в заподіянні йому майнової та моральної шкоди, а також факту перебування автомобіля марки Renault Megane Sedan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в неналежному технічному стані, що могло стати підставою для притягнення ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» до відповідальності за порушенням умов договору оренди/найму транспортного засобу від 13 травня 2020 року. В цьому випадку наявність вини є обов`язковою умовою для настання цивільно-правової відповідальності, що передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Оскільки позивачем не доведено, що відповідачами вчинялися будь-які дії, які спричинили пожежу, отже в задоволенні позовних вимог про відшкодування майнової шкоди відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наданими сторонами доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
Укасаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербачов А. П., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) – суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 308/3620/15-ц, про те, що доведення вини заподіювача шкоди не є необхідним для відшкодування такої шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Інші учасники справи не скористались своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 308/3620/15-ц.
Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у вказаній постанові, викликана тим, що при вирішенні аналогічного спору колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду застосувала до спірних правовідносин статтю 1187 ЦК України як підставу для відшкодування заподіяної шкоди власнику транспортного засобу, який було пошкоджено загорянням іншого транспортного засобу, за відсутністю вини особи – володільця транспортного засобу, на якому виникла пожежа.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що за договором оренди/найму транспортного засобу від 13 травня 2020 року ОСОБА_2 надав ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» в оренду на один рік для виробничої діяльності автомобіль марки Renault Megane Sedan, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
12 серпня 2020 року о 14 год. 00 хв. на території стоянки Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг» за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Металургійний район, вулиця Криворіжсталі, 1 відбулося загоряння автомобіля марки Renault Megane Sedan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 .
Полум`я швидко розповсюдилося та перекинулося на розташований поруч автомобіль марки Mitsubishi Оutlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 .
Пошкодження вищевказаних транспортних засобів внаслідок пожежі 12 серпня 2020 року підтверджується актом про пожежу від 13 серпня 2020 року, складеним комісією Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому також зазначено, що причина пожежі встановлюється.
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 18 серпня 2020 року № Д8/08/20, складеним судовим експертом Чивчишем О. П. за заявою ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки Mitsubishi Оutlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 104 963,78 грн.
За фактом пожежі було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке 13 серпня 2020 року внесені до ЄРДР за № 12020040710001050.
В межах цього кримінального провадження Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України була проведена судова експертиза нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів. У висновку експерта від 30 вересня 2020 року № 19/104-8/4372 зазначено, що в наданому на дослідження пожежному смітті чорного кольору слідів нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів не виявлено, в межах чутливості застосованих методів дослідження.
Постановою слідчого Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Іщенка Д. В. від 09 вересня 2020 року кримінальне провадження № 12020040710001050 було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди, ОСОБА_1 посилався на те, що причиною загоряння автомобіля марки Renault Megane Sedan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було незабезпечення відповідачами його належного технічного стану. ОСОБА_2 не здійснив дій, направлених на уникнення загоряння автомобіля марки Mitsubishi Оutlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Крім того, в автомобілі марки Renault Megane Sedan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був відсутній вогнегасник, і цей автомобіль був переобладнаний для роботи на газовому паливі без відповідного погодження.
Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).
Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (частина перша статті 1172 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За змістом постанови від 21 серпня 2019 року у справі № 308/3620/15-ц, на яку послався заявник у касаційній скарзі, Верховний Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виходив із встановлених судами попередніх інстанцій тих обставин, що 07 листопада 2013 року приблизно о 05 год. на спецлінію 102 надійшло повідомлення від диспетчера Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області про те, що на перехресті вулиць Митної та Павлова в місті Ужгороді сталося загоряння двох автомобілів марки Skoda Octavia, зареєстрованого за фізичною особою, який знаходився в постійному користуванні відповідача, та автомобіля марки Audi А6, належного позивачу. Висновком експертизи від 09 грудня 2013 року №24-90, проведеної Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, підтверджено, що найімовірнішою причиною пожежі автомобіля марки Skoda Octavia стали аварійні режими в електромережі, які призвели до виникнення короткого замикання, і пожежа на вказаному автомобілі не виникла внаслідок дії стороннього джерела запалювання. Осередок пожежі автомобіля марки Skoda Octavia знаходився в передній лівій частині у місці розташування лівої фари. Найбільш ймовірною причиною пожежі належного позивачу автомобіля марки Audi А6 є перекидання вогню від передньої лівої частини вказаного вище автомобіля марки Skoda Octavia на передню праву частину. Пожежа автомобіля марки Audi А6 не виникла внаслідок дії стороннього джерела запалювання. Осередок пожежі автомобіля марки Audi А6 знаходився в передній правій частині назовні. Постановою старшого слідчого Ужгородського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 13 грудня 2013 року кримінальне провадження № 120130700300003582 від 07 листопада 2013 року закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
За таких обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погодився з висновком апеляційного суду про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок займання автомобілів, і зазначив, що висновок апеляційного суду про відшкодування заподіяної шкоди позивачу за відсутності вини відповідача є правильним та таким, що ґрунтується на приписах статті 1187 ЦК України, якими на власника покладена також відповідальність за зберігання джерела підвищеної небезпеки.
Натомість, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в цій справі не погодилась з наведеним правовим висновком виходячи з такого.
В пунктах 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості.
Аналіз вищенаведеної частини першої статті 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Оскільки зазначена норма не містить вичерпного переліку видів джерел підвищеної небезпеки (видів підвищеної небезпечної діяльності), суд, беручи до уваги особливі властивості предметів, речовин або інших об`єктів, що використовуються у процесі діяльності, має право визнати джерелом підвищеної небезпеки також й іншу діяльність. До цих особливих властивостей слід відносити створення підвищеної ймовірності завдання шкоди через неможливість повного контролю за вказаними об`єктами з боку людей.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об`єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). В інших випадках шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених статтею 1166 ЦК України, особою, яка її завдала (наприклад, коли пасажир, відчиняючи двері автомобіля, що не рухався, спричинив тілесні ушкодження особі, яка проходила поруч).
Враховуючи викладене, транспортний засіб, що не рухається, не може розглядатися як об`єкт, який є джерелом підвищеної небезпеки.
За обставинами справи, яка переглядається, так само як у справі № 308/3620/15-ц, загоряння сталося в автомобілях, які не рухалися, а відтак їх не можна вважати джерелом підвищеної небезпеки. Тому для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвоката Щербачов А. П. на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду справу № 214/7462/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербачов Андрій Петрович на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року.
Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді А. І. Грушицький
Б. І. Гулько
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
С. О. Погрібний
М. Є. Червинська
Поділитись:
Унікальний сервіс на нашому сайті, дозволить Вам в кілька кліків отримати попередню оцінку збитків.
В спеціальному розділі, Ви можете написати скаргу на дії Страхової компаніїї, яка буде автоматично відправлена до відповідних органів в залежності від типу страхування та типу скарги.
Ми пропонуємо лімітований комплект консультацій та підготовку комплекту документів для звернення до суду.
Подальші дії Ви зможете виконати самостійно.
Ми перетелефонуємо Вам протягом робочого дня
