30 Листопада 2017 Судова практика (загальна)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2017 Справа №910/14944/17
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал” до приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа Страхування” про стягнення 47 287,86 грн.
Представники:
від позивача: Горбачик О.А. – представник за довіреністю № 7 від 05.01.2017 р.;
від відповідача: не з’явився.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал” до приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа Страхування” про стягнення 47 287,86 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.06.2016 р. у м. Миколаєві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Renault Premium 400, д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки Geely, д.н. НОМЕР_2, що належить позивачу та під керуванням водія товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал”
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.01.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.
В наслідок зіткнення, автомобілю марки Geely, д.н. НОМЕР_2, завдані механічні ушкодження.
Цивільно-правова відповідальність водія Renault Premium 400, д.н. НОМЕР_1, на момент ДТП застрахована у приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа Страхування” за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/8385934.
29.08.2017 р. позивач подав відповідачеві заяву про отримання страхового відшкодування вх. № ДОК39/17 від 29.08.2017 р.
Листом вих.. № 1086.609.16.01-0387.09 від 21.09.2016 р. відповідач повідомив, прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 36 259,69 грн. та те, що 7 251,94 грн. – вартість ПДВ тимчасово утримано з суми страхового відшкодування буде перерахованого після надання актів виконаних робіт та чеків про сплату ремонту ТЗ.
У відповідь позивач у своєму листі зазначав, сплачена сума не покриває витрати на ремонт авто та просить переглянути розмір виплати страхового відшкодування.
Відповідач не сплатив позивачеві страхове відшкодування, тому останній звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.09.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.09.2017 р.
19.09.2017 р. до канцелярії суду позивач подав документи по справі.
22.09.2017 р. до канцелярії суду надійшла витребувана інформація.
У судове засідання 25.09.2017 р. представник відповідача не з’явився, вимоги ухали суду від 06.09.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 42773402.
Представника позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
30.06.2016 р. у м. Миколаєві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Renault Premium 400, д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки Geely, д.н. НОМЕР_2, що належить позивачу та під керуванням водія товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал”
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва № 90/7427/16-п від 20.01.2014 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.
В наслідок зіткнення, автомобілю марки Geely, д.н. НОМЕР_2, завдані механічні ушкодження.
Цивільно-правова відповідальність водія Renault Premium 400, д.н. НОМЕР_1, на момент ДТП застрахована у приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа Страхування” за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/8385934.
29.08.2017 р. позивач подав відповідачеві заяву про отримання страхового відшкодування вх. № ДОК39/17 від 29.08.2017 р.
Листом вих.. № 1086.609.16.01-0387.09 від 21.09.2016 р. відповідач повідомив, що прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 36 259,69 грн. та те, що 7 251,94 грн. – вартість ПДВ тимчасово утримано з суми страхового відшкодування буде перерахованого після надання актів виконаних робіт та чеків про сплату ремонту ТЗ.
У відповідь позивач у своєму листі зазначав, сплачена сума не покриває витрати на ремонт авто та просить переглянути розмір виплати страхового відшкодування.
Із рахунку-фактури № О8100002448 від 06.09.2016 р. видно, що вартість ремонтних робіт автомобіля становить 83 547,55 грн.
Відповідно до звіту № 122/09-16 про оцінку вартості (розміру) шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу від 19.09.2016 р., вартість відновлювального ремонту становить 69 912,60 грн.
Позивач сплатив іноземному підприємству «АІС-Миколаїв» вартість ремонтних робіт 50 000,00 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 141 від 09.09.2016 р. та 33 547,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 195 від 04.11.2016 р.
Із наряду-замовлень на виконання робіт № О8100009116 від 07.11.2016 р. та акту виконаних робіт № О810000155 від 07.11.2016 р. вбачається, що здійснено ремонт автомобіля на 83 547,55 грн.
Таким чином, позивач всього заплатив за ремонт автомобіля 83 547,55 грн.
Відповідач надав відповідь листом вих.. № 1086.609.16.01-0374.10 від 21.10.2016 р., що відповідно до ст. 22.1. ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує лише оцінену шкоду за вирахуванням франшизи та враховуючи звіт про визначення вартості матеріального збитку № 457 від 15.09.2016 р. ТОВ «Екліс», в якому зазначено, що вартість матеріального збитку становить 43 511,63 грн., тому сума страхового відшкодування становить 43 511,63 грн. – 7251,94 грн. (розмір ПДВ) = 36 259,69 грн., яку потерпілій особі й сплатив.
Позивач направив листа вих.. 14/11/16 від 14.11.2016 р. відповідачеві, де зазначив, що відповідно до звіту № 122/09-16 про оцінку вартості (розміру) шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу від 19.09.2016 р., вартість матеріального збитку становить 69 912,60 грн., а вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу в іноземному підприємстві «АІС Миколаїв» складає 83 547,55 грн.
Відповідь позивач не отримав.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 10.12.2014 р. № 910/7163/14.
Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Враховуючи, що позивач фактично сплатив за ремонт пошкодженого автомобіля Geely, д.н. НОМЕР_2 83 547,55 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 141 на 09.09.2016 р. на суму 50 000,00 грн., № 195 від 04.11.2016 р. на суму 33 547,55 грн., тому вимога позивача щодо стягнення страхового відшкодування в розмірі 47 287,86 грн. = 83 547,55 грн. (сплачена сума позивачем за ремонтні роботи) – 36 259,69 грн. (відшкодована сума відповідачем позивачу), визнається судом такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа Страхування” (02160, м. Київ, проспект Соборності, буд. 19, код ЄДРПОУ 30968986) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Буцефал” (54030, м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 8, код ЄДРПОУ 36270579) страхове відшкодування в розмірі 47 287 (сорок сім тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 86 коп., судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення 17.10.2017 року.
Суддя С.М.Мудрий
Поділитись:
Ми перетелефонуємо Вам протягом робочого дня
