04 Лютого 2019 Новини
З проблемою затоплення квартири дуже часто стикаються мешканці багатоповерхових будинків, тому питання відшкодування збитків в даній ситуації дуже актуальне. Далеко не у всіх випадках проблему вдається вирішити цивілізовано і виникає необхідність звертатися з позовом до суду. Ми розповімо, як правильно оформити свої претензії, якщо сусіди залили Вашу квартиру і як домогтися повного відшкодування збитків.
За технічне обслуговування систем централізованого опалення, гарячого, холодного водопостачання та каналізацію відповідає балансоутримувач будинку. Тому, якщо залиті квартири сталося через несправність в зазначених системах, то питання відшкодування шкоди необхідно вирішувати саме з балансоутримувачем будинку. Розмежування відповідальності між балансоутримувачем та власником приміщення встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2015 року. Точками розподілу при передачі послуги для багатоквартирних будинків є: централізоване опалення – відгалуження від стояків у межах квартири; поставка гарячої і холодної води – після першої водозапорної арматури на відгалуженні від стояка в квартирі споживача; для водовідведення – зливний отвір санітарно-технічних приладів.
Ст. 151 ЖК України зобов’язує громадян, які мають у власності власний житловий будинок (квартиру) забезпечувати його збереження, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт …. Пунктом 4 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов’язок власника приміщення за власні кошти проводити ремонт і заміну санітарно-технічних приладів та пристроїв, обладнання …. Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року власник або наймач (орендар) квартири, житлового приміщення в гуртожитку зобов’язаний: проводити за власні кошти ремонт квартири …, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень, а також технічного обладнання.
У разі залиття складається акт. Форма даного документа затверджена Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року. Дуже важливо складати акт саме за затвердженою формою. Практика показує, що дуже часто форма актів про залиття не відповідає затвердженій формі, що в подальшому призводить до відмови судів у задоволенні позовів про стягнення матеріальної шкоди. Серед поширених помилок – відсутність причини залиття і відповідального за заподіяну шкоду, неналежна фіксація ушкоджень, відсутність висновків комісії тощо.
Відразу після залиття проводити оцінку сенсу немає. Для цього необхідно почекати певний період, зазвичай цей термін становить близько двох тижнів. Це потрібно для того, щоб на момент проведення огляду були відсутні динамічні пошкодження. Тобто елементи оздоблення, які взаємодіяли з водою, повинні опинитися в тому стані, який вже не буде змінюватися. За результатами огляду оцінювач або експерт повинні провести розрахунок заподіяної матеріальної шкоди.
Це одна з найбільш поширених проблем з якою люди стикаються при залиття. І якщо себе неправильно повести в такій ситуації, то в подальшому можна позбутися можливості компенсувати заподіяну шкоду. Законом України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, ст. 29 передбачена можливість отримання несанкціонованого доступу до приміщення. Дуже часто балансоутримувачі або управителі будинків не хочуть проблем з мешканцями та ігнорують вимоги зазначеної норми. А це призводить до того, що причина залиття залишається невстановленою, що виключає, або істотно ускладнює, пред’явлення вимог до сусідів. У таких випадках необхідно піднімати питання, що бездіяльність управителя або балансоутримувача також матиме правові наслідки. Якщо вони не виконали свої обов’язки, то звертатися за відшкодуванням збитку можна буде до них. Зазвичай така постановка питання стимулює відповідальних осіб провести несанкціонований доступ і встановити причини залиття і винних.
Поділитись:
Ми перетелефонуємо Вам протягом робочого дня
