19 марта 2016 Новости
Справа № 757/1920/14-ц
Категорія 24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Матійчук Г.О. ,
при секретарі Мусаелян Д. С.,
за участі: представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Ханіна О.В.,
третьої особи: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення страхового відшкодування,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТДВ «Страхова компанія (далі – відповідач), треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення страхового відшкодування та просить стягнути 44 543, 58 коп. у відшкодування завданої матеріальної шкоди та судовий збір.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 жовтня 2013 року близько 06 год. 30 хв. мала місце дорожньо – транспортна пригода (надалі – ДТП), де ОСОБА_5 в м. Києві на проспекті Повітрофлоцькому, керуючи автомобілем ЗИЛ 130 ЗНГ, д. н.з. НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_6, не врахував дорожню обстановку під час перестроювання, не надав дорогу автомобілю Subаги Тгіbеса, д.н.з. НОМЕР_1, який рухався в попутному напрямку по тій самій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення. Обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року по справі №760/22185/13-п винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України визнано ОСОБА_5 та застосовано до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 340 грн.
Внаслідок ДТП, автомобіль Subаги Тгіbеса, д.н.з. НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, право керування яким передано ОСОБА_3, отримав механічні пошкодження, а саме: ліве дзеркало заднього огляду, передні ліві дверцята, переднє ліве крило, передній бампер, передній правий диск колеса, передня права ходова частина, скло вітрове з обігрівом.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ЗИЛ 130 ЗНГ, д.н.з. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_5, застрахована в ТДВ СК «», відповідно до договору (полісу) страхування №АС2891740, строк якого дійсний до 23.05.2014 року.
21 жовтня 2013 року відповідачем було направлено представника ТОВ «Експертум-Аве» для оцінки заподіяної шкоди, завданої транспортному засобу Subаги Тгіbеса, державний номерний знак НОМЕР_1. За результатами огляду представником ТОВ «Експертум-Аве» було складено протокол огляду вказаного автомобіля в присутності ОСОБА_3, який останнім був підписаний, але зауважень до переліку зафіксованих пошкоджень ним не висунулось, оскільки бланк даного протоколу не містить відповідної графи та ОСОБА_3 не є спеціалістом в галузі ремонту транспортних засобів.
На підставі вищевказаного протоколу огляду транспортного засобу, 13 листопада 2013 року ТОВ «Експертум-Аве» було зроблено звіт №4876, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Subаги Тгіbеса, д.н.з. НОМЕР_1, з урахуванням ПДВ, становить 9905 грн. 31 коп.
Для встановлення реальної вартості відновлювального ремонту свого автомобіля позивач звернувся до ТОВ «ВіДі Стар Моторз», представник якого, в свою чергу, оглянув пошкодження автомобіля Subаги Тгіbеса, отримані внаслідок ДТП 09 жовтня 2013 року та зробив відповідний рахунок-фактуру №ДФуС-0005146 від 05 грудня 2013 року, згідно якого вартість ремонту даного автомобіля, з урахуванням ПДВ, складає 44 543, 58 коп.
Отримавши вказаний рахунок-фактуру ТОВ «ВіДі Стар Моторз», не погоджуючись зі звітом ТОВ «Експертум-Аве» №4876 від 13 листопада3013 р. та розуміючи реальну суму ремонту закордонного автомобіля, звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, яка була зареєстрована в журналі реєстрації за №22 від 06 грудня 2013 року.
На початку січня 2014 року, ним було отримано відповідь від ТДВ «СК «Альфа-гарант», в якій повідомлено про те, що розмір матеріального збитку, вказаний в звіті ТОВ «Експертум-Аве» №4876 від 13 листопада 2013 року, розрахований відповідно із вимогами законодавства та перегляду не підлягає.
Вважає бездіяльність відповідача щодо виплати страхового відшкодування збитку в розмірі 44 543 58 коп. протиправною.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов з викладених в ньому підстав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Ханін О.В. проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його безпідставність. Також зазначив, що звіт № 4876 від 05 грудня 2013 року, який складався на підставі протоколу огляду, на якому був присутній представник позивача є єдиним доказом завданого матеріального збитку транспортному засобу Subаги Тгіbеса, з урахуванням якого, за вирахуванням ПДВ та франшизи, позивачу було виплачено страхове відшкодування в сумі 6 955, 78 грн. З наданим позивачем рахунком- фактурою №ДФуС-0005146 від 05 грудня 2013 року не погоджується, оскільки до вказаного рахунку було включено пошкодження, які не пов»язані з ДТП, яке сталося 09.10.2014 р., зокрема, скло вітрове з обігрівом.
Третя особа ОСОБА_3 позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги, зазначивши, що про те, що пошкоджено скло вітрове з обігрівом стало відомо пізніше, оскільки на час складання протоколу зазначеного пошкодження не помітили.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутність.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача та третю особу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 09 жовтня 2013 року близько 06 години 30 хвилин мала місце ДТП, де ОСОБА_5 в м. Києві на проспекті Повітрофлоцькому, керуючи автомобілем ЗИЛ 130 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_6, не врахував дорожню обстановку під час перестроювання, не надав дорогу автомобілю Subаги Тгіbеса, державний номерний знак НОМЕР_1, який рухався в попутному напрямку по тій самій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення. Обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Внаслідок ДТП, автомобіль Subаги Тгіbеса, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с.15), який в свою чергу, керуючись нормами чинного законодавства, передав ОСОБА_3 право керування даним транспортним засобом, отримав механічні пошкодження. Цей факт підтверджується довідкою ВДАІ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві від 09 жовтня 2013 року (а.с.7,8).
Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року по справі №760/22185/13-п винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України визнано ОСОБА_5, та застосовано до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 340 грн. (а.с.11)
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ЗИЛ 130 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_5, застрахована в ТДВ СК, відповідно до договору (полісу) страхування №АС2891740, строк якого дійсний до 23.05.2014 року (а.с.56). Розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн., розмір франшизи за даним полісом становить 500 грн.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон) страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
У відповідності до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування Цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надалі – ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ») при настанні страхового випадку страховик, тобто відповідач, у межах страхових сум відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи.
21 жовтня 2013 року відповідачем було направлено представника ТОВ «Експертум-Аве» для оцінки заподіяної шкоди, завданої транспортному засобу Subаги Тгіbеса, державний номерний знак НОМЕР_1. За результатами огляду представником ТОВ «Експертум-Аве» було складено протокол огляду вказаного автомобіля в присутності ОСОБА_3, який останнім був підписаний без зауважень (а.с. 9).
В протоколі огляду транспортного засобу зазначено, що якщо під час ремонту будуть знайдені скриті пошкодження, про це слід повідомити страхову компанію з ціллю складання додаткового протоколу (а.с.9), однак доказів того, що позивачем про виявленні додаткові пошкодження було повідомлено відповідача, суду не надано.
На підставі вищевказаного протоколу огляду транспортного засобу, 13 листопада 2013 року ТОВ «Експертум-Аве» було зроблено звіт № 4876, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Subаги Тгіbеса, державний номерний знак НОМЕР_1, з урахуванням ПДВ становить 9 905 грн. 31 коп.(а.с.35-55)
Зазначений звіт виконаний у відповідності з вимогами Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24 липня 2009 року.
11.12.2013 р. відповідачем було прийнято рішення щодо затвердження страхового акта (а.с.34) про що листом від 11.12.2013 р. страхова компанія повідомила позивача (а.с.63).
Як вбачається з платіжного доручення № 5212 від 11.12.2013 р. відповідачем перераховано, за вирахуванням ПДВ та франшизи (а.с.35), на ім.»я позивача страхове відшкодування в сумі 6 955, 78 грн.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано рахунок-фактуру ТОВ «ВіДі Стар Моторз» №ДФуС-0005146 від 05 грудня 2013 року, згідно якого вартість ремонту автомобіля Subаги Тгіbеса, з урахуванням ПДВ, складає 44 543, 58 коп. (а.с.10).
У вказаному рахунку-фактурі зазначено пошкоджені деталі, зокрема, скло вітрове з обігрівом, яке не було вказане ні в довідці ДАІ (а.с.7), а ні в протоколі огляду транспортного засобу (а.с.9).
Про огляд автомобіля ТОВ «ВіДі Стар Моторз» позивач страхову компанію не повідомляв.
На початку січня 2014 року, позивачем було отримано відповідь від ТДВ «СК «Альфа-гарант», в якій позивача повідомлено про те, що розмір матеріального збитку, вказаний в звіті ТОВ «Експертум-Аве» №4876 від 13 листопада 2013 року, розрахований відповідно із вимогами законодавства та перегляду не підлягає (а.с.12).
Оскільки сторони відмовилися від проведення по справі судової автотоварознавчої експертизи, суд ухвалює рішення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Згідно з роз»ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна.
Рорахунок зношеності проводиться відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24 липня 2009 року.
Крім того, згідно з положенням про порядок та умови проведення обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1998 р. № 1175 страхувальником відшкодовується третій особі завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряма шкода, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, а саме з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу, а не вартість нових деталей.
Страхове відшкодування, відповідно Закону України «Про обов’язкове страхування Цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач відшкодував в добровільному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 3, 10, 11, 15, 27, 31, 57, 60, 61, 215 ЦПК України суд,-
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія , треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення страхового відшкодування- відмовити
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Г.О.Матійчук
Поделиться:
Мы перезвоним Вам в течение рабочего дня
