19 марта 2016 Новости

Практика досрочного прекращения договоров страхования в судебном порядке

Справа № 758/2473/13-ц Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді  Сербіної Н. Г. ,

при секретарі           Гур`євій Г. С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1, 3-тя особа: ОСОБА_2 про визнання договору припиненим,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.04.2012 року між позивачем та відповідачем укладений договір обов»язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1396294. Згідно умов договору забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Субару Імпреза», д.н.з. НОМЕР_4 2006 року  випуску. Відповідач сплатив позивачу страхову премію на підставі чого договір набрав чинності. Початок дії договору визначений з 14.04.2012 року відповідно до п.3 договору. Термін дії договору повинен був становити 1 календарний рік, тобто з 14.04.2012 року по 13.04.2013 року. Предметом зазначеного вище договору є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров»ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Забезпечений транспортний засіб належав на праві приватної власності відповідачу.

10.04.2012 року відповідач продав автомобіль «Субару Імпреза» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_2. Останньою 10.04.2012 року зазначений автомобіль був поставлений на облік, в зв»язку з чим  вона набула право власності на транспортний засіб, про що їй був виданий технічний паспорт серії НОМЕР_5 виданий  ВРЕР-3 УДАІ у м.Києві від 10.04.2012 року.

14.04.2012 року позивач вніс до центральної бази даних МТСБУ інформацію про поліс № АВ/1396294, як такий що є діючим.

07.01.2013 року від громадянки ОСОБА_2 позивачу стало відомо про факт відчуження автомобіля  від відповідача на користь 3-ї  особи під час повідомлення позивача про дорожньо-транспортну пригоду, яка  відбулась за участі застрахованого автомобіля. Таке  повідомлення здійснювалось третьою особою з підстав виконання умов  оскаржуваного договору. Позивач вважає, що відповідач зобов»язаний був повідомити позивача про відчуження транспортного засобу, і це повинно було стати підставою для дострокового припинення договору страхування з ініціативи страхувальника.

Просить визнати поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ № 1396294 від 02.04.2012 року, укладений між товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 припиненим з 10.04.2012 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з тих же підстав, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду заперечення, де просив відмовити в задоволенні позову та просив розглядати справу  у його відсутність.

3-тя особа та її представник ОСОБА_3 проти позову заперечували та просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, 3-ї особи та її представника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні 02.04.2012 року між позивачем та відповідачем укладений договір обов»язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1396294 ( а.с.95).

Згідно умов договору забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Субару Імпреза», д.н.з. НОМЕР_4 2006 року  випуску.

Початок дії договору визначений з 14.04.2012 року відповідно до п.3 договору.

Термін дії договору повинен був становити 1 календарний рік, тобто з 14.04.2012 року по 13.04.2013 року. Предметом зазначеного вище договору є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров»ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Забезпечений транспортний засіб належав на праві приватної власності відповідачу.

10.04.2012 року відповідач продав автомобіль «Субару Імпреза» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_2 ( а.с.73-74).

Останньою 10.04.2012 року зазначений автомобіль був поставлений на облік, в зв»язку з чим  вона набула право власності на транспортний засіб, про що їй був виданий технічний паспорт серії НОМЕР_5 виданий  ВРЕР-3 УДАІ у м .Києві від 10.04.2012 року ( а.с.51).

14.04.2012 року позивач вніс до центральної бази даних МТСБУ інформацію про поліс № АВ/1396294, як такий що є діючим.

07.01.2013 року від ОСОБА_2 позивачу  стало відомо про факт відчуження автомобіля «Субару Імпреза» д.н.з. НОМЕР_4 від відповідача на користь ОСОБА_2 під час повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася за участі вищезазначеного автомобіля ( а.с.75).

Стаття 997 ЦК України передбачає, що договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом.

В полісі № АВ/ 1396294 від 02 квітня 2012 року зазначено, що даний договір ( поліс) діє на умовах встановлених Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.. 19.2 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( в редакції Закону від 08.01.2012 року, яка діяла на момент укладення договору та відчуження застрахованого автомобіля), якщо забезпечений транспортний засіб відчужується і власник не подав заяву про припинення договору страхування, договір припиняється з дня відчуження такого транспортного засобу.

Відповідач  не повідомив позивача про відчуження транспортного засобу, чим порушив права позивача на дострокове припинення договору страхування, оскільки 10.04.2012 року відбувся факт відчуження транспортного засобу, який є підставою для дострокового припинення  договору страхування.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Заперечуючи проти позову відповідач та 3-я особа зазначають, що посилання позивача на п.19.2 Закону, як на підставу для визнання договору страхування недійсним, являється необґрунтованим, оскільки Законом України від 05.07.2012 року  № 5090-УІ п.19.2  виключено з тексту Закону і  він втратив юридичну силу. Його дія була обмежена лише періодом часу  з 09.01.2012 року по 0.07.2012 року, але в цей період позивач до суду з позовом не звертався та рішення не приймалось з приводу цього договору.

В теперішній час діє інша редакція вказаного Закону, яка передбачає правомірність дії договору страхування від 02.04.2012 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Вказані заперечення суд не приймає до уваги, оскільки на момент  укладення договору та  відчуження транспортного засобу  сторони повинні були діяти відповідно до вимог п.19.2 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції Закону від 08.01.2012 року.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 997 ЦК України, ст.. 19.2 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,  керуючись ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 294 ЦПК України, – суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити .

Визнати поліс обов»язкового страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ № 1396294 від 02.04.2012 року, укладений  між товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 припиненим з 10.04.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3)  на користь товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»  (ідентифікаційний код 32382598)  229 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя          Н. Г. Сербіна

Поделиться:

Читайте также

Оставьте свой номер

Мы перезвоним Вам в течение рабочего дня

Неправильный формат
Неправильный формат
Отправить